Свято Соборності в Українському домі
.."Холодний Яр".. Боротьба 1918-1922 років за Українську Народну Республіку дуже і дуже схожа на нинішню бійню за соборність України.
Про війни за Українську державу – від Гуцульщини до Кубані у 1914-1930 рр. читаємо в книжках виданих Клубом "Холодний Яр". Також у тих, що за автроством чи під редакцією Романа Коваля...
У великому залі Українського дому було сказано багато слів про єдність та витримку, заспівано багато патріотичних пісень і було зачитано уголос багато рядків важливих книг. Кобзарі поважно виконували свої думи, — серед них Тарас Компаніченко з гyртом "Хорея козацька".
По залу волонтери збирали гроші на потреби воїнів АТО.., і при вході в зал збирали... І Oksana Levkova теж.., на поїздки у Слов'янськ-Краматорськ, — була розгублена, бо вперше у ролі "ящичкотримача".
Реконструктори з ВІК "Повстанець" мали почесну роль холодноярців, чим викликали немало зацікавленості у публіки. Особливо приваблювала їхня вояцька зброя маленьких колядничків, яким важко всидіти спокійно на поважних заходах. То все більше бавилися у холі.
Під кінець заходу підійшов час і до перегляду документального фільму "Холодний Яр: Воля України — або смерть". Попередньо кілька слів промовили Оксана Левкова ("Не будь байдужим!") і Владислав Куценко (ВІК "Повстанець"). По завершенні стрічки люди довго аплодували, а дехто признався, що дуже мало досі був обізнаний в цьому періоді історії України..
Загалом, жвава реакція публіки і їх слова вдячності по завершенні заходу свідчили про одне: як сказала Галина Химич, режисер фільму: "На жаль ми всі, письменники, співаки, люди творчих професій, не можемо взяти зброї у руки і прямо йти боронити свою землю. То хоч так.., хоч такою зброєю, як можемо, так воюємо..."