Дитячий ДеСтиль-день у Сяйві
У день другий (3 березня) було свято для дітей. Дітки різного віку зібралися в книгарні зранку, щоб подивитися і розважальну програму, що її продовжив кіт із лялькового театру, і також принц та принцеса із казки "Принцеса на горошинці" та злий Султан із синяками під очима (актори-лялькарі Олександр Мельник та Лілія Мельнічук).
На столі ще з попереднього вечора весело стояв Івасик-Телесик у човнику авторки Лади Громової з Харкова, що його малеча мала змогу порозглядати зблизька. Тут і ляльки Ірини Таубе стояли, поряд з книжкою про їхні професії...
А грузинська лялькарка Лалі Топуріа (Тбілісі) — особлива гостя — бабуся, котра власними руками робить ляльки своїй онучці. Ці ляльки у грузинському національному одязі і з великими пухкими губенянами. Ще Лалі привезла з собою Мухомора і Червону шапочку, також іграшки своєї подруги-лялькарки. Найшвидше гості розібрали чудових грузинських хлопців з грузинськими носами і в грузинських національних одежах.
Лалі розповідала дітям грузинські казки російською, про пастуха, овечок і вовка, котрий у Грузії хитрий, як наша лисиця; про господаря, котрий розмріявся, як розбагатіє завдяки двом мішкам краму і його віслюка, котрий той крам просто перевернув у річку. Казала, що до мрії треба йти самому. а не покладати її на віслюка. Ще розповідала про древній Рим, Помпеуса і про жінок-воїнів, жінок-сміливиць, що обороняли свій край і вороги їх боялися і дивувалися їх сміливості, не знаючи, що під рицарськими шоломами заховані жінки. Ще вона розповідала, як звучать казки грузинською мовою. Вони співучі, розмірені, і пересипані віршами й піснями. Того дня було шкода, що не знаєш грузинської мови.
Далі три майстрині: Ірина Пільків, її донечка та Паращук Тетяна провели з юними гостенятами майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки. Гарні лялечки у діток виходили: круглолиценькі, грудастенькі,— а пані Ірина все примовляла, що такої ляльки не купиш, що її треба зробити собі самому — на щастя, на долю. на удачу...
